Я буду виховувати словом і особистим прикладом.
В.О. Сухомлинський
У кожної людини є заповітна мрія – бути щасливою. Але щастя у кожного своє. Я щаслива, бо обрала професію, що приносить мені задоволення, а людям користь. Це професія вчителя початкових класів. На перший погляд, вона звичайна, в ній немає нічого особливого. Але є в ній така родзинка, яку важко помітити сторонній людині. Це вміння «віддавати серце дітям». Далеко не кожен на це здатний. Маленькі учні відчувають лише справжню любов. Завдяки цьому вони тягнуться до знань, бачать у вчителеві друга, порадника, наставника. А це дає мені силу й натхнення для праці, для творчості, для життя…
Безпосередні й допитливі, невгамовні й сором’язливі малюки кладуть у твою руку свою маленьку долоню, довіряючи себе першому вчителю. Тепер вони – твоє дзеркало. Почерк першого вчителя, на мою думку, відчувається у всьому шкільному житті учня. Для мене це велика відповідальність, тому моє педагогічне кредо – це слова В. О. Сухомлинського, які я взяла епіграфом. Школяр для мене, як пуп’янок квітки, що поступово розкривається. Один цвіте яскраво, другий – скромно, ховаючи свою внутрішню красу, а третьому треба допомогти розкритися, щоб він повірив у себе: «Я можу. У мене вийшло». Ось цим я займаюсь 30 років.
Найсерйознішим і найважливішим для мене завданням є навчити дітей критично мислити, мислити самостійно і творчо, зробити все, щоб дитячий талант розквітав із перших шкільних років. Щоб учні не тільки засвоювали певну суму знань, а проходили школу громадянськості, щоб кращі риси людської душі були притаманні їм протягом усього життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар